- самоправний
- —————————————————————————————самопра́внийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
самоправний — а, е. Який діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які небудь справи; свавільний … Український тлумачний словник
самоправність — ності, ж. Абстр. ім. до самоправний … Український тлумачний словник
самоправно — Присл. до самоправний … Український тлумачний словник
самочинний — (який робиться, здійснюється без дозволу, незаконно), самовільний, самоправний … Словник синонімів української мови